Хрін домашній

Покроковий рецепт

1. Хрін звичайний (Armoracia rusticana) росте практично по всій Європі, крім Арктики. Зазвичай листя використовують для консервації, частіше огірків, а товсті м'ясисті корені для приготування столової приправи. На Русі він застосовувався більш широко, і для консервації, і для посолки всього, і для гострого квасу з хроном.
   
2. Вичитав у розумній книжці, що гостроту і пекучість хрону надає глікозид сінігрін. Родичі хрону — гірчиця, крес-салат, редиска. Його використовували ще стародавні римляни, греки, єгиптяни.
3. У всі часи хрін використовувався в якості лікарського засобу.
4. Але, хоч як не крути, хрін без приготування, це просто корінь. Товстий, брудний і не апетитний.
5. Для початку корені хрону треба купити. Восени і взимку — нескладно. А влітку його продають торішній, і малопридатний. От сьогодні купили. Майже пів кілограма. Такий як треба.
6. Для початку корені хрону треба очистити гострим ножем. Кінчики відрізати.
   
7. Після цього коріння треба ретельно помити і нарізати шматочками, довжиною як сірник або трохи більше.
8. Я коріння замочую, хоча багато хто стверджує, що це зменшує їх пекучість. Ну, куди вже сильніше. І так з тапочок можна вистрибнути. Замочувати треба в холодній, майже крижаній воді. Годин на 5-6. Ставимо в холодильник.
   
9. Потім корінь треба подрібнити. Багато подрібнюють на тертці вручну. Ну, я не прихильник садо-мазо. Знущання над собою і членами сім'ї мені не підходить. Ідеально -електром'ясорубка.
10. У часи мого дитинства, коли електром'ясорубка на кухні зустрічалася рідше, ніж НЛО над Києвом, тато дрібнив хрін звичайною ручною м'ясорубкою, прикрученою до столу. Для страховки мене виганяли на вулицю, а мама йшла на 10 хвилин до сусідки, і просила тата помішувати суп через кожні пів години. Батько перекручував ручною м'ясорубкою корені, відриваючи від підлоги стіл. Важка праця. Все робилося тільки в протигазі. Після цього на кухню не можна було зайти ще години три. Не допомагало і провітрювання.
11. Я все думаю, чому б було тоді не натягнути на м'ясорубку поліетиленовий кульок і в нього не зібрати перекручений корінь разом з їдкими випарами. Потім зрозумів. Хто пам'ятає, яка рідкість в 70-х були поліетиленові кульки??? Їх просто майже не було. Їх прали і сушили. Для повторного використання.
    
12. Хрін акуратно складався в велику банку і закривався поліетиленовою кришкою. Ну, наприклад, давайте не в велику, а півлітрову. Після цього на кухні починалася дезактивація.
13. Ви не експериментуйте. Звичайний кульок на вихлоп м'ясорубки, притримайте рукою. Поруч можна годувати дитину і ніяких скарг. Принаймні — по справі. Хіба що з вредності.
    
14. Далі з холодильника витягали великий червоний буряк. Буряк чистили і подрібнювали на найдрібнішу тертку, до стану пюре. Сік віджимався за допомогою шматка х/б тканини і виливався в банку з хроном. В ту ж банку додавалася столова ложка з верхом цукру і чайна ложка солі.
    
15. Все ретельно перемішати і додати 2 столові ложки звичайного харчового оцту. Доливаємо охолодженої кип'яченої води, щоб вміст банки був трошки рідкий. Але не перелийте.
16. Ще раз перемішати.
17. За смаком, додатково додаємо солі, оцту, цукру. І води. Рідина повинна стояти врівень з тертим хроном.
18. Подрібнений корінь повинен настоятися, визріти. Ніч у холодильнику. За ніч він просочиться кольором, і віддасть в рідину пекучість.
    
19. Тут все питають, що таке «хреновина». У майстра слюсарного цеху і кулінара поняття розрізняються. Не знаю за майстра, а у кулінара це соус!
20. Гостра приправа до других страв з пропущених через м'ясорубку помідорів, хріну, часнику, солі. Іноді додають скільки-то чорного і червоного меленого перцю, яблук, моркви, болгарського солодкого перцю, оцту, цукру.
21. Варіанти — хрінодер, горлодер, кобра і «вогник».