Букатіні з соусом маринара

Покроковий рецепт

1. Наприкінці літа та початку осені з'являється дуже багато великих стиглих томатів – найкращий час, щоб насолодитися домашнім томатним соусом. Букатіні з соусом маринара – страва проста в приготуванні, хоча і вимагає виключно свіжих та відповідних інгредієнтів. Чому букатіні – довга і досить товста паста з тонким «каналом» усередині добре покривається соусом. А обсяг пасти досить великий, щоб вам не здалося, що ви їсте один соус – дуже вже він з яскраво-вираженим томатним смаком.
   
2. Великі стиглі помідори для соусу варто вибирати з дуже простої причини – їх не обов'язково ошпарювати окропом, щоб очистити – я їх очищаю ножем, тонка шкірка легко відшаровується. Ідеально, якщо сорт помідорів із мінімумом насіння, інакше його доведеться видалити. Очистити кілька зубчиків часнику та нарубати їх ножем. У сковорідці розігріти оливкову олію та обсмажити часник протягом 1-2 хв.
   
3. Помідори очистити від зовнішньої шкірки, розрізати та видалити залишки білої частини, там, де зона росту. Також видаліть насіння, якщо його багато. М'якуш томатів треба грубо подрібнити. Це можна зробити ножем чи навіть натерти помідори на велику тертку. До речі, не в сезон можна використовувати для соусу маринара консервовану м'якоть томатів, що продається у банках. Не варто використовувати блендер для подрібнення, соус смачніший, якщо він складається зі шматочків, а не схожий на пюре. Додати м'якоть томатів у сковорідку.
   
4. Зазвичай, у соусі використовуються пряні трави. Причому, здебільшого, вони в ньому тушкуються, а потім викидаються. Використовуйте свіжий зелений базилік. Можна обірвати листочки та тушкувати у соусі. Але їх потім складно по одному викидати. Покладіть у соус цілі гілочки. Посоліть соус маринара до смаку – можна навіть трохи сильніше, це посилить смак томату, додайте 0.5 ч.л. сухого орегано. Гілочки зелені повинні бути повністю занурені в соус.
   
5. Тушкувати томат із зеленню під кришкою на середньому вогні близько 10 хв. Потім зняти кришку, акуратно витягнути гілочки базиліка і викинути їх. Базилік свою функцію виконав, ароматизував соус. Його, в принципі, можна залишити, але він виділяється в соусі темними плямами. Збільшити нагрівання і випарувати із соусу зайву вологу – консистенція соусу має бути густою, майже не текучою. За смаком додатково можна додати сіль та трохи оливкової олії.
   
6. Поки готуватиметься соус, треба зварити пасту букатіні. Залежно від виробника така паста вариться 8-10 хв – до ступеня готовності al dente. Щоб паста була м'якшою, можна додати 1 хв. Готову пасту букатіні відкинути на друшляк, щоб стекла вода, потім перекласти в сковорідку з соусом маринара. Ретельно перемішати, щоб соус розподілився та рівномірно утримувався пастою.
   
7. Розкласти пасту з соусом у тарілки, прикрасити гілочкою базиліка та подавати, поки вона гаряча. Часто таку пасту подають, посипавши дрібно натертим пармезаном – можете спробувати, хоча найважливіше у страві це інтенсивний томатний смак соусу. Під час готування, найважливіше, не перестарайтеся з добавками, вони можуть «заглушити» смак томату.
   
8. Варто додати в самому кінці готування ще трохи оливкової олії, соус повинен вийти маслянистим – це один з найпоширеніших варіантів подачі букатіні на їх батьківщині в Лаціо. У багатьох рецептах у соусі використовують цибулю. Очевидно, це данина історичним традиціям моряків. У південній Африці паста маринара подається з рибою та морепродуктами, це виняток – в Італії таку страву називають «alla pescatora». У різних варіантах соусу в ньому можуть бути використані каперси, різні оливки та дуже несподівані продукти.